Члени управ СКУ та ОУП вклонилися воїнам, похованим у Пикуличах. Фото автора статті

Річні загальні наради Світового конґресу українців. Перемишль, 22–23 серпня 2010 р.

До Перемишля з’їхалися представники українських діаспорних організацій-членів СКУ з Канади, США, Австралії, Росії, Європи, Польщі, а також гості з України та Польщі.

У початковій промові президент СКУ Євген Чолій позитивно оцінив декларацію мера Роберта Хоми стосовно передачі Народного дому українській громаді Польщі («НС» № 30) і закликав прискорити цей процес, а також надати компенсацію та кошти на ремонт будинку в ім’я справедливості.

На тлі багато в чому обґрунтованого незадоволення «антиукраїнськими» діями нової влади в Києві, зовсім поза увагою залишився один дуже важливий позитив. Маю на увазі те, що людям Януковича-Азарова вдалося зрушити з місця процес делімітації та демаркації кордону з Росією, без чого неможливо серйозно думати, наприклад, про скасування візового режиму для України до ЄС.

Фото Катерини Сень

Мешканці цього села, організовуючи чергове святкування річниці Дня Незалежності України, навіть не усвідомлювали собі, що цього року вписуються в акцію поширення синьо-жовтої символіки, яку в різних реґіонах України організувала партія «За Україну!». Бо саме синьо-жовті прапори, розвішені на хатах, а відтак патріотизм, який вони виражають, – це те, що найбільше захоплює щороку учасників свята. Кампанію «Пов’яжи синьо-жовту стрічку!» організували на знак протесту проти політики чинного уряду, президента та ВР, які, на думку організаторів, здають національні інтереси України.

Глядачі та їхня сцена – на сьогодні непоганий симбіоз, але в майбутньому?.. Фото автора статті

  Репортаж з XIX Свята (української) культури над Ославою

Мокре, найімовірніше, не було частиною території Команчанської республіки 1918–1919 рр. Голова Повітової української національної ради, висліцький парох о. Пантелеймон Шпилька у спогадах під назвою «Визвольні змагання Східної Лемківщини в 1918 р.» (1967 р.) не згадує про це село. Отож, територія цієї «держави», феноменальної екстериторіальної експозитури Західно-Української Народної Республіки, у  своєму прямуванні на Сянік застряла недалеко за Щавним.

Знімок Вікторії Гойсак

Петро Козубский народився 7.07.1910 р. в Теличи. Пережив обі світови війни і, як на тоти роки, здоровий, справний фізично і умислово та розмовний.
7 липня 2010 р. Ювілярові склали побажаня представники влади, а 11 липня до хати П. Козубского приїхала делеґація од ОЛ: заступник голови Василь Шлянта і секретар Еміль Гойсак. У присутности найближшой родини, привитали ювіляра з його 100-літям та іменинами, вручили грамоту та жичили здоров’я і спокійних дальших років житя. Приїхав тіж парох Криниці о. митр. Іван Піпка, жеби привитати свого найстаршого парафіянина.

КОМЕНТАР

Цьогорічне відзначення у Польщі 90-річчя війни з більшовиками радше не позначиться в історії вшануванням на високому рівні українського партнера у цій боротьбі. Чомусь так уже склалося, що коли можна говорити про наші спільні подвиги, то публічно-­медійний простір над Віслою закритий для таких повідомлень, небувало широко відкривається він тоді, коли граючись складним і болісним минулим, можна «добити» Волинню і «українцем-бандерівцем». На жаль, це явище важко зупинити, бо існують середовища, зокрема політичні, які на такій позиції базують своє функціонування.